"Gazette de Leopol": еліта і місто

1 березня 2019 р. відбулась лекція директора Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка та президента ГО "Альянс Франсез" м. Львова Василя Кметя про функціонування франкомовної періодики у Львові "Gazette de Leopol: еліта і місто" (спільно із Підземелля Гарнізонного храму святих апостолів Петра та Павла ).

“Gazette de Leopol” стала знаковою подією в історії журналістики та культури Львова, водночас і модернізації урбаністичної спільноти. Ця перша газета відображала сфери культури читання, формування політичних і соціальних процесів, формування культури реклами тощо. 
Творення медійної культури мало неабияке значення у соціумі – це було не тільки засобом поширення інформації, але й впливу на думку людей, культуру читання: від першої друкованої газети 1513 року “Neue Zeitung auf Litten von den Moscovitern”, що виходила у Польщі (неперіодична газета), до комерціалізованого проекту Спілки Осуді – Піллера “Gazette de Leopol”. 
У 1772 році Антоній Піллер заснував типографію в кам’яниці на розі вулиць Домініканської та Бляхарської. У жовтні того ж року Шевальє Осуді звернувся з проханням про дозвіл на видання газети або інформаційного листка, відтак його прохання було скеровано до Відня. 25 січня 1775 року було отримано резолюцію: “У Галичині доцільно дозволити видавати газету будь-якою мовою, а передусім польською і німецькою”. Видання французькою визнане “похвальним” і “корисним”, але для нього потрібен окремий дозвіл”. Відтак 11 лютого 1775 року було надано дозвіл на друк газети, за умови дотримання правил цензури. Тож 1 січня 1776 року у світ вийшов перший номер “Gazette de Leopol”. Метою цього періодичного видання було інформувати публіку про цікаві події, що сталися як у місті, так і довкола. Матеріали видання були різноманітними, а подекуди досить практичними: запрошення інформувати редакцію про події та інтереси, щоб бути актуальним виданням, інформація щодо купівлі-продажу (“землі, будинки, фабрики, карети, коні тощо”), публікації про потреби французів, які були “у пошуках роботи”, зупиняючись у Львові, а також було передбачено можливість інформування про “молодь, освічену в праві, філософії та теології”. Періодичне видання також ставало джерелом інформації про державні документи, едикти, укази короля, а також анонси подій та реклами. 
Оскільки життя періодичного видання зазвичай недовговічне, повної підшивки “Gazette de Leopol” в Україні не зберіглося. Наукова бібліотека Франкового університету завдяки старанням видатного бібліографа Ф. Максименка зберігає у своїх фондах копії цієї газети.

(Вікторія Кметь)

Поділитися: